-
Нобелівська премія — одна з найпрестижніших міжнародних премій, яка щорічно присуджується за видатні наукові дослідження, революційні винаходи або значний внесок в культуру чи розвиток суспільства.
-
Мечников Ілля Ілліч(1845–1916)Видатний фізіолог, ембріолог, лауреат Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини, почесний доктор Імператорського Харківського університету народився у Харківській губернії (с. Іванівка), у дворянській родині, навчався у 2-й Харківській гімназії та на відділенні природничих наук фізико-математичного факультету Харківського університету.
Український науковець — один з основоположників еволюційної ембріології, імунології та мікробіології, засновник наукової геронтології та порівняльної патології запалення, розробив теорії зародкових листків, походження багатоклітинних організмів, відкрив явище фагоцитозу, розробив фагоцитарну теорію імунітету.
За високі наукові досягнення вченого удостоєно Нобелівської премії в галузі фізіології та медицини.
-
Ландау Лев Давидович(1908–1968)Видатний радянський фізик-теоретик народився у м. Баку, в сім’ї інженера-нафтовика, у 14 років вступив до Азербайджанського державного університету імені Кірова (Бакинського університету), де навчався одночасно на двох факультетах: фізико-математичному і хімічному.
Науковий шлях геніального вченого тісно пов’язаний з історією харківської фізики: Л. Д. Ландау завідував кафедрою загальної фізики Харківського університету. Йому належить першість у розкритті природи діамагнетизму металів, він є одним із засновників теорії надпровідності, окрім цього, до кола наукових інтересів вченого належали, зокрема квантова механіка, фізика твердого тіла та космічних променів, гідродинаміка, фізична кінетика, теорії фазових переходів та надтекучої рідини, досліджуючи які вчений зробив ряд відкриттів.
За дослідження з теорії конденсованих середовищ та рідкого гелію Л. Д. Ландау отримав Нобелівську премію в галузі фізики.
-
Кузнець Семен Абрамович(1901–1985)Відомий економіст народився у Харкові, закінчив юридичний факультет Харківського університету, у 1922 році емігрував до США де й продовжив свою наукову діяльність.
Наукові інтереси С. А. Кузнеця торкаються економіко-статистичних досліджень з питань динаміки інвестицій, галузевої та технологічної структури капіталовкладень, еволюції нагромадження капіталу у США та інших країнах. Його наукова праця щодо підрахунку національного доходу вважається найкрупнішим вкладом до економічної науки. С. А. Кузнець був першим вченим, який займався вивченням взаємозалежностей між економічними коливаннями та довгостроковим економічним ростом. Він став творцем теорії будівельних циклів — коливань тривалістю у 18–25 років, які пов’язані з періодичним масовим оновленням житла новим поколінням.
За вагомий внесок у розвиток економічної науки вченого удостоєно Нобелівської премії в галузі економіки.
